Вклоняємося Боже, бо ми на Тебе схожі!
Творець Ти всемогутній, Ти всюди є присутній.
Замріяним обличчям до Тебе душа кличе,
Так дивно все створив й так сильно полюбив!...
Навколо є так гарно! Наш, Боже, Достославний!
І зорі, і лелеки, і сосни і смереки,
Моря і океани, річки, озера і кургани…
Все славить Господа мого! Він робить кожен день добро.
Благий, Святий і Незрівняний. Ти є Один, Ти є наш Пастир!
Ти хочеш всіх овець зібрати, і сильно всіх нас обійняти.
Порадник дивний, Рятівник і від гріха Ти Захисник!
І не згадаєш вже провин – їх закриває Божий Син.
Попереджаєш нас завчасно, а перед цим навчаєш часто.
Хоч і нелегко все дається, але вже там, за перехрестям
Нелегкої життя дороги, відновиш сили, забереш тривоги.
В терпінні нас Ти підкріпляєш, і від спокус охороняєш.
Наш Триєдиний Боже, ми всі на Тебе схожі!
І вже чекаємо ми скоро на Тебе – Скеля і Опора!
Твого повернення у славі, Царя і неба і землі.
Дай сили нам чекать всі дні. Твого приходу, Милий Боже.
В дар Дух Святий Твій на землі, поки живемо тут всі дні.
Нажаль не всі цей дар приймають, не вірять і з гріхами грають.
Хоч знають, що Суддя прийде і що розплата не мине.
Тим, хто Царю не підкорився, собі під ноги не дивився.
Наш, Батько, Ти таки чекаєш і довго терпиш і все знаєш.
Твоє бажання – всіх людей спасти і враз до себе привести.
Спаситель, приймеш лише тих, хто підкоритись Тобі встиг.
Христову жертву хто прийняв і з вірою життя почав.
Наш, Бог! Великий і Премудрий,
Ти Суверенний в своїй волі і Ти чудний!
Ми поклоняємось і вірою живемо
Христа чекаємо і з Ним підемо в Небо!!!
Комментарий автора: Бог не ограничивает нас познавать Его...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Логово - Сотниченко Андрей Здесь необходимо пояснение.Стихи написаны в пору лихих 90-х.я тогда работал в кабаке музыкантом(именно в кабаке,слово "ресторан" будет неуместно),кормил семью,понятное дело.Что там творилось,словами не описать,но те,кто помнит то время,поймут,о чем я.Сейчас,"оглядываясь"назад,понимаю,что Господь пронес меня сквозь этот огненный смерч,своих сил никаких бы не хватило.Понимал,конечно,это и тогда,но сейчас можно спокойно осмыслить все,а тогда...
Проза : В чём сила, земляк? - Николай Погребняк Я задался вопросом, в чём же притягательная сила моего родного села, Антоновки, и не нашёл на него ответа. Но она есть – есть незримая душевная сила, которая щедро изливается на нас, потому что где бы мы ни жили, мы остаёмся антоновцами.
