"А вы, прилепившиеся к Господу, Богу нашему, живы все доныне.
Итак, храните и исполняйте постановления Божии,
ибо в этом мудрость ваша и разум"
Втор. 4:4,5
Ковчег, где Ноева семья укрылась,
Чтобы потоп планеты переждать.
Давно истлел. Но Бог послал нам милость:
Иной Ковчег - в Иисусе благодать.
-Что нужно для того, чтоб в нём укрыться?
-Признать себя погибшим во грехах
И сердцем перед Господом склониться,
Покой в пронзённых обретя Руках.
И силу для победы над искусом,
Над всякой страстью и нечистотой
Прилежно получать от Иисуса,
К Нему прильнув спасаемой душой.
Потопа больше мир не испытает -
Земля растленная в огне сгорит.
Но кто в Христе-Ковчеге пребывает,
Во всех перипетиях устоит.
Благодаренье Господу за разум,
Который кровью Агнца освящён.
Лишь тот воистину душой отважен,
Кто Иисусу с верой посвящён.
"О, Иисус, я желаю жить настоящей минутой,
жить так, словно этот день для меня -
последний: старательно использовать
каждую минуту для увеличения славы Божией." Ф Ковальская.
Анна Лукс,
Ванкувер, США
С Господом 25 лет. Пишу стихи и прозу. Имею 30 (книг) христианских изданий СТИХОВ И ПРОЗЫ . Люблю Спасителя. Ожидаю пришествия. Моя Жизнь - Христос, и смерть желаю встретить как преобретение. Да утвердит и укрепит меня мой Бог!!
сообщение: В издательстве "Миссия спасения" вышли мои книги -христиаская проза. Можно их посмотреть по этому адресу: https://spasenie.org/catalog Благословений всем!!! Вышли новые книги в Канаде. Можно заказать по почте : altaspera@gmail.com
Прочитано 1912 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
